Проблеми і критерії онкоскринінгових досліджень: як уникнути помилок

Захворюваність на онкологічні захворювання постійно зростає в Україні. Головна проблема онкологічних захворювань – значний відсоток пізньої діагностики (30-60%). Відомо, що спеціальне лікування ранніх стадій онкозахворювань дає задовільні результати, стабільну і тривалу безрецидивну виживаність. Світовий досвід демонструє, що ранню діагностику може забезпечити організований на державному рівні скринінг найбільш поширених локалізацій раку. В Україні найбільш поширеними локалізаціями є рак ободової та прямої кишки, рак молочної залози, рак легенів, рак передміхурової залози, рак шлунка, у жінок онкогінекологічні захворювання. Окремо слід виділити рак шкіри і меланому. Рак шкіри є найбільш поширеним онкологічним захворюванням, але його мала агресивність, особливо базальноклітинного раку, повільний та тривалий ріст не складають труднощів для своєчасної діагностики. Меланома ж є менш поширеним захворюванням, проте мабуть найбільш небезпечним через швидкий ріст та метастазування, і що важливо, захворюваність за останнє десятиріччя зросла вдвічі. Дослідженнями вітчизняних та іноземних вчених доведено, що в Україні після аварії на Чорнобильській АЕС зберігається прогресивне збільшення захворюваності на рак щитоподібної залози до теперішнього часу, тому актуальними є питання своєчасної діагностики та лікування раку щитоподібної залози. Сьогодні профогляди повинні бути доповнені елементами скринінгу найбільш поширених онкологічних захворювань, відповідно до міжнародних стандартів. Важливим питаням є усвідомлення терапевтами, сімейними лікарями необхідності своєчасної діагностики онкологічних захворювань. Лікарі сімейної медицини можуть стати першою ланкою своєчасної діагностики злоякісних патологій, в тому числі раку щитоподібної залози, на основі оцінки об’єктивного статусу пацієнта, результатів лабораторних та інструментальних досліджень. Оскільки під час війни, доступ до медичної допомоги може бути обмежений, це означає, що лікарі первинної та вторинної ланки надання медичної допомоги мають добре орієнтуватися в методах діагностики, лікуванні, та профілактиці патологій, підозрілих на злоякісні та бути готовими до активного виявлення цих захворювань серед населення в умовах обмежених ресурсів.